Один із найяскравіших переходів зимового антракту в другій лізі повязаний із 23-річним нападником Сергієм Рябцевим. Найкращий бомбардир «Кременя», що йде у своїй групі на другому місці, перейшов до «Сум», які хочуть вийти до першої.

-          Як здійснився перехід із «Кременя» до «Сум»?

-          У «Кремені» я був одним із найкращих бомбардирів поточного сезону. І ось відразу після завершення осінньої частини змагань до мене зателефонував головний тренер «Сум» Ігор Володимирович Захаряк і сказав, що давно слідкує за моїми виступами і пропонує спробувати сили у його команді.

-          Над пропозицією довго міркували?

-          Ні. У мене закінчився контракт у Кременчуці. Хоча команда й іде на другому місці, але атмосфери, що вона дуже хоче до першої ліги я не відчував. Конкретики такої не було. А мені хотілося більшого. Тому, коли мені зателефонував з пропозицією Захаряк, я не вагався.

-          Важливе у цьому переході – можливість потрапити до першої ліги?

-          І можливість зростати як футболіст. Важливо не просто потрапити до першої ліги, а заслужити право у ній виступати через перемогу в турнірі другої ліги.

-          Не віриться, що подібних завдань не ставить «Кремінь». Тренерський штаб ось уже кілька останніх років про це говорить...

-          Коли я там грав, не відчував, що нам ставлять такі завдання. Але зазначу, що «Кремінь» - дуже хороша команда, і тренує її чудовий фахівець Юрій Чумак. Просто там інші завдання.

-          Зокрема, готувати кадри для полтавської «Ворскли». А чи не було бажання і можливостей спробувати себе в цьому напрямку?

-          Потрапити з другої ліги до премьєр-ліги складно. З «Кременя», я думаю, потрапити можна до молодіжної команди «Ворскли», а одразу до основи полтавчан – практично нереально. Я вирішив рухатися вгору поступово, а не сидіти і чогось чекати.

-          Ви обговорювали свої перспективи з Юрієм Чумаком або з почесним президентом «Кременя» Олегом Бабаєвим?

-          Я розмовляв з Юрієм Олександровичем. Чесно йому сказав, що маю пропозицію із «Сум», що там стоять високі турнірні завдання. Він подякував мені за роботу і ми розійшлися.

-          Тренер «Кременя» відпускав вас з легким серцем?

-          Побажав, щоб я працював так само, як і в Кременчуці. Він же теж грав і розуміє, що бути на одному місці футболіст не може.

-          З якими відчуттями ви залишали Кременчук?

-          Мені там подобалося. Колектив був хороший. До того ж місто футтбольне – багато людей ходило на домашні матчі. Та й на всі виїздні матчі їздили вболівальники. Нічого не вдієш, така доля гравців.

-          А з сімєю радилися щодо переходу?

-          Ні, вирішував сам.

-          Не було після «Кременя» відразу пропозицій з команд першої ліги?

-          Конкретних – не було. Здебільшого, якщой були дзвінки, то з умовою, що мене хочуть переглянути, але не гарантують, що візьмуть. А ось Захарякпереконав мене, що краще зараз здобути право грати у першій лізі, а потім із командою увійти до неї.

-          А інші претенденти – «Десна», «Полтава», «Авангард» - не кликали?

-          Було таке. Навіть президенти дзвонили, але я зупинив свій вибір на «Сумах».

Олексій Комаровський («Український футбол»).

P.S. Как видно с интервью бывшего нападающего нашего клуба, что на будующий сезон у команды задачи повышения в классе не стоит никаких. А одну уже выполнили - Никита Вовченко уже в молодежном составе "Ворсклы".

Оставляйте свои коментарии