Один із найяскравіших переходів зимового антракту в
другій лізі повязаний із 23-річним нападником Сергієм Рябцевим. Найкращий
бомбардир «Кременя», що йде у своїй групі на другому місці, перейшов до «Сум»,
які хочуть вийти до першої.
-
Як здійснився перехід із
«Кременя» до «Сум»?
-
У «Кремені» я був одним із найкращих бомбардирів
поточного сезону. І ось відразу після завершення осінньої частини змагань до
мене зателефонував головний тренер «Сум» Ігор Володимирович Захаряк і сказав,
що давно слідкує за моїми виступами і пропонує спробувати сили у його команді.
-
Над пропозицією довго
міркували?
-
Ні. У мене закінчився контракт у Кременчуці. Хоча команда
й іде на другому місці, але атмосфери, що вона дуже хоче до першої ліги я не
відчував. Конкретики такої не було. А мені хотілося більшого. Тому, коли мені
зателефонував з пропозицією Захаряк, я не вагався.
-
Важливе у цьому переході
– можливість потрапити до першої ліги?
-
І можливість зростати як футболіст. Важливо не просто
потрапити до першої ліги, а заслужити право у ній виступати через перемогу в
турнірі другої ліги.
-
Не віриться, що подібних
завдань не ставить «Кремінь». Тренерський штаб ось уже кілька останніх років
про це говорить...
-
Коли я там грав, не відчував, що нам ставлять такі
завдання. Але зазначу, що «Кремінь» - дуже хороша команда, і тренує її чудовий
фахівець Юрій Чумак. Просто там інші завдання.
-
Зокрема, готувати кадри
для полтавської «Ворскли». А чи не було бажання і можливостей спробувати себе в
цьому напрямку?
-
Потрапити з другої ліги до премьєр-ліги складно. З
«Кременя», я думаю, потрапити можна до молодіжної команди «Ворскли», а одразу
до основи полтавчан – практично нереально. Я вирішив рухатися вгору поступово,
а не сидіти і чогось чекати.
-
Ви обговорювали свої
перспективи з Юрієм Чумаком або з почесним президентом «Кременя» Олегом
Бабаєвим?
-
Я розмовляв з Юрієм Олександровичем. Чесно йому сказав,
що маю пропозицію із «Сум», що там стоять високі турнірні завдання. Він
подякував мені за роботу і ми розійшлися.
-
Тренер «Кременя»
відпускав вас з легким серцем?
-
Побажав, щоб я працював так само, як і в Кременчуці. Він
же теж грав і розуміє, що бути на одному місці футболіст не може.
-
З якими відчуттями ви
залишали Кременчук?
-
Мені там подобалося. Колектив був хороший. До того ж
місто футтбольне – багато людей ходило на домашні матчі. Та й на всі виїздні
матчі їздили вболівальники. Нічого не вдієш, така доля гравців.
-
А з сімєю радилися щодо
переходу?
-
Ні, вирішував сам.
-
Не було після «Кременя»
відразу пропозицій з команд першої ліги?
-
Конкретних – не було. Здебільшого, якщой були дзвінки, то
з умовою, що мене хочуть переглянути, але не гарантують, що візьмуть. А ось
Захарякпереконав мене, що краще зараз здобути право грати у першій лізі, а
потім із командою увійти до неї.
-
А інші претенденти –
«Десна», «Полтава», «Авангард» - не кликали?
-
Було таке. Навіть президенти дзвонили, але я зупинив свій
вибір на «Сумах».
Олексій Комаровський («Український футбол»). P.S. Как видно с интервью бывшего нападающего нашего клуба, что на будующий сезон у команды задачи повышения в классе не стоит никаких. А одну уже выполнили - Никита Вовченко уже в молодежном составе "Ворсклы". Оставляйте свои коментарии
|